День святої трійці

Для наших читателей: день святої трійці с подробным описанием из различных источников.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

П’ятдесятниця, День Зіслання Святого Духа на апостолів, Зелена неділя
Релігійний (християнський)
50-й день після Великодня (точної дати немає)
Урочиста церковна служба
Великдень

День Свято́ї Трі́йці, також П’ятдеся́тниця, День Зісла́ння Свято́го Ду́ха, Зеле́на неді́ля (грец. πεντηκοστή , pentekostē  — «п’ятдесятий день») — одне з головних християнських свят, яке у православ’ї входить до числа дванадесятих свят, а в Католицькій церкві має найвищий статус торжества.

Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято нагадує про св. Трійцю, три відомі прояви, лики (іпостасі) Всевишнього — у вигляді Бога-Отця, у вигляді Бога-Сина і у вигляді Бога-Святого Духа:

Дії 2:1-4

1 Коли ж почався день П’ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.
2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
3 І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.
4 Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

Саме зі сходження Святого Духа на апостолів починається історія створення святої вселенської (кафолічної) апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади на нашій планеті. Першим християнським храмом став будинок на горі Сіон — нині Храм Гробу Господнього в Єрусалимі, в якому були Апостоли і Матір Божа під час сходження Святого Духу.

Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. В Украйні також люди прикрашають житло живими квітами, зокрема, любистком, гілками дерев, травами: чебрецем, м’ятою, соном.

Наступного дня, у понеділок, святкують День Святого Духа.

У Католицькій Церкві свято Трійці відзначають наступної неділі після свята П’ятидесятниці, коли святкують сходження Святого Духа на апостолів.

Це свято відзначає також більшість протестантів. Не визнається, наприклад, Свідками Єгови.

Свято П’ятидесятниці почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмата про трійцю — визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (ликів, іпостасей): «Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Духа Святого» (Матвія, 28, 19) — так наставляв своїх учнів Христос невдовзі після свого воскресіння. Згідно з св. Писанням, у день єврейського свята Шавуот — П’ятидесятниці — зійшов на апостолів з неба Дух Святий і пішли вони між народи, «говорячи іншими мовами, як Дух їм провіщав» (Діяння, 2, 1—4).

Див. також

  • Свята Трійця

Примітки

Підпишись на нашу сторінку у ФБ

В час пори запашної

По квітучій весні Свято Трійці Святої Відзначаєм три дні.

В нас шанують повсюди

Перед Трійцею дні,Бо підмітили люди,Що вони чарівні.

День Святої Трійці – це одне з найбільш шанованих давніх християнських свят, котре щорічно відзначається в Україні. Воно перехідне і припадає на 60-й день після великодня, звідси і пішла назва П’ятидесятниця. У 2018 році свято припадає на 27 травня і відзначається, традиційно, три дні: 26,27 та 28 травня. Оскільки свято досить шановане — воно є державним офіційним вихідним, який переноситься на понеділок, тож у ці дні в нас буде три вихідних. Що це за свято, як його відзначають та звідки воно виникло?

день святої трійці

Історія свята

У багатьох слов’янських народів його називають Духів день, в честь Святого духа, який є одним із трьох уособлень Бога. Вважається, що саме у цей день апостолам відкрилась уся повнота Святої Трійці і вони побачили три постаті Бога: Отця, Сина і Святого Духа.

На іконах ця подія зображується з присутністю Божої Матері, мовляв, вона була разом з учнями Христа у той день.

Серед слов’янських народів раніше вважалось, що у ці дні цвіте жито, а значить духи мертвих ходять по землі.

Четвер перед П’ятидесятницею

Затягувались святкування та вбирання в зелень на цілий тиждень, а починався він з четверга перед Трійцею. В цей четвер дівчата йшли на поля і в ліси й там плели вінки “на всі святки” і співали таких пісень:

Ой, зів’ю вінки та на всі святки,

Ой, на всі святки, усі празнички,Бо в саду весна розвивається,Дочка батька дожидається:«Ой, мій батеньку, мій голубчику,Ти прибудь сюди хоч на хвилечку,В мене в тинові під ворітенькиСинє море все розливається,Ой, не море ж то розливається,Пани-гетьмани із’їжджаються…

Плели віночки з таких квітів, як конвалії, незабудки, васильки, чебрець та полину. В деяких місцевостях красуні і себе прикрашали віночками й носили їх, виходячи на вулицю в період свят.

Субота перед П’ятидесятницею

За день до свята, в суботу, вже і парубки і дівчата разом йшли до лугів та лісів. Аби збирати різну зелень для дому: чебрець, полин, любисток та багато іншого. Це потрібно було робити ще вдосвіта, аби рослини зберегли свої чарівні властивості. Прикрашали цим всім добром в суботу оселю, ворота двору та в дворі, де живе худоба. Також прикрашали свої володіння гілочками клену, липи, осики.

Звечора осику заносять у хату, а на неділю зранку дивляться — якщо гілочки не зів’яли, то до наступного року всі будуть живі і здорові. А як помарніє за ніч, то чекайте біди, хвороби когось із мешканців оселі.

Також цей день у нас вважають Батьківською Суботою — необхідно сходити на цвинтар до померлих родичів, вшанувати їх пам’ять, прибрати могилки та навколо них навести порядок.

день святої трійці

Вірування та традиції на Трійцю

Як і зазвичай, на великі свята, не можна працювати в полі та городі, прибирати в домі, шити, прати, лагодити щось. Краще взагалі звести до мінімуму фізичну працю. Бажано перед святами добре відмитись та постригтись, адже в три дні Зелених Свят це робити суворо заборонено. За народною легендою, ці процедури можуть розбудити русалок, котрі затягнуть плавця на дно водойми. Звісно ж у водоймах сучасні українці купаються не часто, а на дні ванної русалки не водяться 🙂

На Трійцю в храмах правлять дві святкові служби: вранці і ввечері. Під час них освячують зібрану зелень та несуть її додому. Особливою пошаною користувались обереги, сплетені напередодні свята із лікарських трав і освячені на Трійцю. Вони ще довго зберігались в домі поблизу ікон.

Цей день часто святкували десь на вулиці, прикрашаючи голови вінками, а дівчата гадали на цих вінках на свою долю. Господині готували різні смачні страви до святкового столу та запрошували родичів у гості. На столі стояли домашня птиця та риба, свіжі овочі та різноманітна зелень, молочні продукти і свіжа випічка: короваї, млинці, пироги. Вся родина бажає одне одному здоров’я та довгих років життя.

У різних країнах Європи є свої традиції та особливості, пов’язані із цим святом. Наприклад, у Франції в народі був звичай сурмити у труби що є сили. Цей жест символізував вітер. Що супроводжує сходження Святого Духа на землю. А в Італії старовинна традиція збереглась ще від древніх римлян: їх головний символ троянду — розділяють на пелюстки та розкидають по своєму житлу, як ми розкидаємо усю зелень. В Україні ж, символом Святого Духа є білосніжний голуб. Подекуди, на Трійцю, випікають святкове печиво у формі білих голубів.

день святої трійці

Заборони на свято Трійці

1. Не проводити земляні роботи. Трійця вважається святом землі. Наші пращури вважали, що в цей день вона святкує свій день народження. Землю, церкву та будинки прикрашали свіжою зеленню та квітами. Тому важливо не займатися будь-якою земельною роботою у цей день.

2. Не зрубувати чи спилювати дерева. Особливо обережно потрібно ставитись до дерев на зелені свята. Береза, горобина та верба часто використовуються у ритуалах на Трійцю. Раніше дівчата прикрашали їх стрічками, квітами та віночками.

3. Не гуляти у лісі. За народними повір’ями на зелені свята в наш світ приходять міфічні істоти – мавки та русалки. Наші пращури вірили, що вони могли нашкодити людині, тому у цей період не гуляли самі у лісі, уникали водойм та не випускали худобу на пасовища.

4. Не купатися. Існує повір’я, що у період трьох днів не можна купатися у водоймах, адже хитра русалка у будь-яку мить може затягти на дно.

5. Не виконувати будь-яку домашню роботу. Прибирати дім, прати білизну, шити, різати – усю цю хатню роботу не можна робити у період Трійці. Виняток становить тільки приготування їжі для родини та домашніх або свійських тварин.

Прикмети на Зелені Свята:

Оскільки свято перехідне, то точних прикмет, пов’язаних з ним мало. Але ось декілька з них:

  1. “На Трійцю посватався, а на Покров одружився, значить, шлюб буде довгим, щасливим”. – тобто вважалось добрим знаком посвататись саме у ці святкові дні.
  2. Дощ на Трійцю – до врожаю, теплої погоди, без заморозків.
  3. Дощ на Трійцю – це сльози за померлими.
  4. Дощ на Трійцю – чекай багато грибів і теплу погоду.
  5. З Трійці починається справжнє літо.
  6. З цього дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде. (Мається на увазі, що земля уже прогрілась від весняного тепла і відпочивати на природі стає по-справжньому тепло).
  7. Прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі.

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua

День Святої  Трійці

Історія свята

День Святої Трійці – одне з головних християнських свят, яке стверджує й оспівує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця – Творця Неба і Землі, Бога Сина – Господа нашого Ісуса Христа, і Бога Духа Святого – Господа Животворчого, що від Отця походить.

Перший християнський догмат про триєдиність Бога був прийнятий на Першому Вселенському Соборі (Нікейському) у 325 році. На Другому Вселенському Соборі (Константинопльському) в 381 році був прийнятий Символ Віри, в якому викладаються основни християнського віросповідання: про триєдність Бога, про Святий Дух, про Церкву, про таїнства, про воскресіння мертвих і про життя вічне.

День Святої Трійці ще називають Днем Зішестя Святого Духа, бо він святкується у день сходження Святого Духа на апостолів:

“Коли ж почався день П’ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав” (Дії 2:1-4).

Ця надзвичайна подія відбулася у день П’ятдесятниці, який від часів Мойсея старозавітна Церква щорічно святкувала через сім тижнів (седмиць) після Юдейської Пасхи, і тому називався ще цей день святом седмиць (Вто. 16:9-10; Вих. 34:22). Торжество це було встановлене в пам’ять Сінайського законодавства – десяти Заповідей даних Богом великому вождю древнього Ізраїлю – Мойсею. Свято старозавітної П’ятдесятниці співпадає зі святом новозавітної П’ятдесятниці – сім седмиць по Воскресінню Христовому.

Ще пророк Ісая передбачив, що від Сіону вийде Закон і Слово Господнє – Єрусалима (Іс. 2:3), і пророк Іоїль провістив:

“Зіллю від Духа Мого на всяку плоть, бо на горі Сіоні й у Єрусалимі буде спасіння” (Іоїл 2:28,32).

І все сталося так, як було предвіщено. За обіцянкою Ісуса Христа (Ів. 14:26) перед Його Вознесінням на небеса і з волі Отця небесного відбулося сходження Святого Духа на апостолів. Ця подія стала яскравим проявом триєдиності Всесильного Бога, і з цієї події починається історія створення святої вселенської (соборної, кафолічної) апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади на нашій планеті.

ІІ. Традиції свята

У День Святої Трійці завершується пасхальний цикл свят. Святкування Дня Святої Трійці, подібно до свята Пасхи, з часом продовжується на цілий тиждень. У ІІІ столітті це свято стає загальновизнаним. Службу в його честь склали у VIII столітті св. Іван Дамаскин і св. Косма Таюмський. З Богослужіння П’ятдесятниці прийшла до наших щоденних молитов добре нам відома молитва до Святого Духа “Царю Небесний”. Ця молитва присутня в кожному православному Богослужінні.

У День Святої Трійці в православних храмах звершується урочисте Богослужіння. За традицією в українських церквах духовенство одягає облачення зеленого кольору, підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. А віруючі приносять до храму для освячення усяке зілля, щоб потім прикрасити свої домівки. У народі одне з найвеличнійших християнських свят – День Святої Трійці, ще називають Зеленими святами. Але й ця назва, і традиція прикрашати свої домівки зеленим гіллям прийшли до нас з дохристиянських часів, коли український народ ще був поганським народом. А з приходом християнства поганські традиції наклалися на християнські свята.

Давні предки сучасних українців молилися деревам, а особливо дуплистим, поклонялися березам, липам, дубам. Під захистом предковічних лісів виконували свої таємничі обряди. Крім того, вони мали священні дерева на полях, дорогах і поміж селами. Найсвятішим серед дерев вважався старий дуб. Найважливіші обряди виконували під дубами або липами. З прийняттям християнства Зелені Свята почали називатися ще й Трійцею. Зелені Свята перш за все – це торжество всеперемагаючої весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження. Тиждень перед Зеленою (або Клечальною) неділею називається “зеленим, клечальним або русальним”. А три останні дні цього тижня і три його перші дні називаються “Зеленими Святами”. Напередодні святкового дня, в суботу рано, до схід сонця, дівчата й молодиці йшли на левади або в поля рвати запашні трави: чебрець, полин, любисток, кануфер і татарське зілля. Увечері цього ж дня господині квітчали свої хати зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики. Перед дверима будівель, на воротах, а також і в загороді, де ночує худоба, ставили гілки зеленої осики.

У Зелений тиждень дівчата водили колись “тополю”. Для цього вони збиралися до гурту, вибирали з-поміж себе найвищу на зріст дівчину, яка й повинна була зображати “тополю”. Дівчина піднімала руки догори, з’єднувала їх над головою, на руки їй одягали намисто, стрічки, барвисті хустки. З-під тих оздоб дівочої голови майже не було видно. Убравши так “тополю”, дівчата водили її не тільки по селу, а й по полях, де в той час колосилися жита. Зустрівши людей, “тополя” їм низько вклонялася, а господарі частували дівчат і давали подарунки “тополі на стрічки”.

На Зелені Свята провідували померлих родичів. На думку наших пращурів, в деревах оселялися душі рідних – померлих дідів-прадідів. І щороку в клечальну (Зелену) неділю люди приносили зі Священного Гаю (з могил предків) віти додому, і цими вітами заквічували дім, ворота, двері. Існувало повір’я, що Дух Предків, який на вітах надмогильних витає, з вітами у дім прибуває і в домі дітей, внуків і правнуків благословляє миром і любов’ю.

Як бачимо, багато традицій Зелених свят з минулих часів залишилися і по сьогодні, набувши нового змісту в християнстві. Але існує й така думка, що звичай прикрашати домівки та храми зеленими рослинами у День Святої Трійці пов’язаний з явленням Бога у вигляді трьох подорожніх Аврааму біля дуба Мамврійського, де стояв кущ цього Патріарха (Бут. 18:1-15). Саме поклоніння Авраама Святій Трійці у Мамврійській діброві спонукало стародавніх християн у День Святої Трійці прикрашати храм гілками дерев і квітами. Цей звичай символізував ту Мамврійську діброву і Авраамову кущу, де колись явився пророку Триєдиний Бог.

ІІІ. Божественна суть свята

День Святої Трійці, який по суті об’єднує свята старозавітної і новозавітної П’ятдесятниці, є святом народження християнської Церкви. Бог-Отець започаткував її в Старому Завіті, Бог-Син створив Церкву, втілившись на землі в образі Ісуса Христа, Бог-Дух Святий діє в ній і сьогодні.

Про Духа Святого

Святий Іван Золотоустий у проповіді на свято П’ятдесятниці каже: “Преласкавий Бог сьогодні наділив нас великими дарами, які важко вимовити словами. Тому усі разом радіймо і радістю славімо нашого Бога. Святий Дух нас звільнив з неволі та покликав до свободи. З цього джерела випливають пророцтва, ласки зцілення і все інше від Нього”.

На стихирах великої вечірні П’ятдесятниці читаємо: “Все подає Святий Дух. Він виливає пророцтва, вдосконалює священиків, неуків навчив мудрості, рибаків зробив богословами, об’єднує всю громаду церковну. Утішителю єдиносущий і співпрестольний Отцю і Синові, Слава Тобі”.

“Через Святого Духа, – каже св. Василій Великий, – здійснюється повернення до раю, піднесення до небесного Царства, повернення Синівства. Через Нього можемо Бога звати Отцем, можемо стати учасниками ласки Ісуса Христа, зватися дітьми світла, брати участь у вічній прославі. Святий Дух дарував апостолам дар мови, дар розуміння Святого Писання і дар мужності у проповідуванні і визнанні Святої Віри”.

“У день П’ятидесятниці, – каже ІІ-й Ватиканський Собор, – зійшов Святий Дух на учнів, щоб перебувати з ними навіки. Церква Нового Завіту стала прообразом об’єднання всіх народів у Вселенській вірі, яка промовляє всіма мовами…”

Дари Святого Духа великі і щедрі. Про них святий апостол Павло каже:

“Плід Духа – любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість і стриманість” (Гал. 5:22-23).

Святий Дух зійшов і на нас у святій Тайні Миропомазання зі своїми дарами й помазав нас на Христових воїнів, а наше тіло зробив своїм храмом. Цю велику правду нагадує нам св. апостол Павло й застерігає нас, щоб ми пам’ятали:

“Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – це храм святого Духа, який живе у вас? Його ж маєте від Бога, то ж уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною. То ж прославляйте Бога у вашому тілі” (Кор. 6:19-20).

Святим Духом всяка душа живиться.
Святим Духом живе Церква, яка нас спасає, яка прощає нам гріхи наші.
Силою Святого Духа священики моляться і звершують святі таїнства сповіді, причастя, хрещення, які нам допомагають залишатися близькими Богу. Силу Святого Духа священики одержали через таїнства рукоположення, коли єпископи поклали на них руки, читаючи особливу молитву. Так апостоли передали силу зішестя на них Святого Духа всім своїм наступникам, і так вони веліли єпископам сповіщати силу Духа Святого священикам.
Святий Дух дає силу пророкування.
Святий Дух дає силу творити чудеса.
Святий Дух дає дар мудрості.
Святий Дух дає силу зціляти хворих.
Святий Дух навчив апостолів, простих рибаків, перемогти увесь світ і зібрати всю Церкву Божу разом.

Про Іпостасі Бога

Згідно церковному вченню, Іпостасі Бога є суттю Особи, а не прояв безособової сили. При цьому Іпостасі володіють єдиною природою. І виникає питання: яким чином їх відрізняти? Всі Божественні властивості відносяться до загальної природи Бога, вони властиві всім трьом Іпостасям і тому самі по собі – відмінність. Неможливо дати абсолютне визначення кожної Іпостасі, скориставшись одним із Божественних імен.

Одна із особливостей особистого буття виражається в тому, що вона унікальна і неповторна, а отже, вона не підлягає визначенню. Її неможливо підвести під ніяке поняття, поскільки поняття завжди узагальнює. Її неможливо привести до загального знаменника. Тому особистість може бути сприйнята тільки через своє відношення до інших особистостей.

Саме це ми бачимо в Священному Писанні, де уява про Божественні Образи основана на відносинах, які між ними існують. Ми сповідуємо Трійцю єдиносущну і нероздільну. Єдиносущну – це означає, що Отець, Син і Святий Дух суть три самостійні Божественні образи, володіють всіма Божественними досконалостями, але це не три особливі окремі сутності, не три Боги, а Єдиний Бог. Вони мають єдину і нероздільну Божественну суть. Кожний Образ Трійці володіє Божественною суттю в досконалості і цілковитості.

IV. Божественна суть свята і особливості святкування в православній Церкві

 Українське православ’я визнає і позитивно сприймає народні традиції під час святкування Дня Святої Трійці, в яких відображається історія і культура наших предків. Добре все, що наповнене Божою енергією, яка дарує людям любов, радість, щастя буття сьогодення і єднає нас з далеким минулим. Добрі ті традиції, які дають відчуття Божественної суті втілення Всемогутнього Бога в Його творіннях: у природі, що нас оточує, у тому, що є позитивне, що зворушує наше серце, що наповнює душу Його Святою благодаттю і підносить до Господа. До цього наша Церква відноситься позитивно і готова підтримувати і розвивати народні традиції як культурне надбання наших пращурів, щоб зберегти український народ як націю і Україну як державу.

Але наша Церква не сприймає і засуджує ті традиції, в яких є поклоніння різним богам, засуджує поклоніння самій традиції, а не Всемогутньому Богу, підносячи їх вище за Єдиного Бога – Отця, Сина і Святого Духа. Треба радіти всьому, що створив Господь, але не можна Його творіння вважати вищим і головнішим за Самого Творця, цим самим принижуючи Його. Це все противне Господу. Тому ми не повинні бути байдужими до таких спотворень у вірі, а засуджувати і боротися проти цього. Тільки ті традиції, які пов’язані з Єдиним Богом і Його творінням, ми повинні свято зберігати, розвивати і примножувати, дякуючи і прославляючи Триєдиного Бога. Амінь.

Коментарі

коментарі

этот материал доступен на русском

Цього року свято Святої Трійці православні християни відзначатимуть 27 травня.

Коли відзначають Трійцю

Трійця відзначається на 50-й день після Великодня. Тому має ще іншу назву – П’ятидесятниця. В 2018 році випадає на 27 травня. А 28 травня, в понеділок, всі українці отримають додатковий вихідний, адже це другий день Трійці

Історія виникнення Трійці

У Святу Трійцю православна церква згадує сходження Святого Духа на апостолів, а також символізує відкриття Богом своєї триєдиної сутності: Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Ці три сутності в єдності творять світ і освячують його. Також П’ятидесятниця вважається днем народження християнської церкви.

Читайте такожТрійця-2018: історія, традиції і заборони свята

Як прикрасити будинок на Трійцю

З давніх-давен слов’янські народи на Трійцю прикрашали оселі та храми гіллям, травами та квітами. Вважалось, що зелень – символ життя.

Найчастіше для прикраси будинків використовували берези. Їх вважали символом процвітання, багатства і продовження життя. 

Велику увагу приділяли вхідним дверям – їх щільно закривали липовими гілками, щоб погані духи не могли проникнути.

Що потрібно на Трійцю нести до церкви

В Святу Трійцю до церкви несуть гілки берези, клена або дуба, а також польові квіти. Таким чином, люди висловлюють подяку Богу за те, що він відродив їх через хрещення у нове життя.

На Трійцю також збирали польові трави, адже вірили що саме в цей день вони мають цілющу силу. Освячену зелень засушували і зберігали весь рік. Вона слугувала як оберіг від пожеж, недугів та злиднів. 

Що не можна робити на Трійцю

Не прийнято у Святу Трійцюсвяткувати весілля, інакше сім’ю чекає біда. Також на Трійцю не прийнято купатися у водоймах, бо можуть втопити русалки. І звісно, як і у всі свята потрібно обходитись без сварок та злості.

Народні прикмети

За народними повір’ями, якщо на Трійцю йде дощ – буде тепле і грибне літо, а також рясний урожай.

Хорошим знаком на Трійцю буде сватання, подружжя буде жити довго, щасливо, в любові та злагоді. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Оценка 5 проголосовавших: 3
ПОДЕЛИТЬСЯ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here